Нам тут жити. 2 роки потому

Розділ 1. Виконання Порядку денного “Нам тут жити” 2015 року.

У серпні 2015 року за підсумками форуму громадської ініціативи “Нам тут жити” було розроблено порядок денний для громади м. Суми, підписаний в результаті депутатськими фракціями: ВО “Батьківщина”, БПП “Солідарність”, ПП “За Україну!”, ВО “Свобода”. Виключенням стали ПО “Самопоміч” та ПП “Опоблок”.

На скільки підписані декларації співставні із реальним станом речей розглянемо на кількох пунктах порядку денного.

Оскільки Порядок денний складався зі значної кількості питань досить широкого спрямування, з метою спрощення сприйняття інформації пересічним містянином аналізу підлягати найбільш актуальні та резонансні питання, що найчастіше згадувались у ЗМІ протягом 2016-2017 років.

Підзвітність влади:

Публічні фінанси:

Коммайно та ЖКГ:

Транспорт:

Як свідчать результати, найбільш прихильними до дотримання Порядку денного “Нам тут жити” протягом 2016-2017 років були фракції “Солідарність” та “За Україну!”. Голоси депутатів фракцій “Свобода”, “Самопоміч” та “Опоблок” ситуаційно коливалися у різних ситуаціях. Найменший рівень підтримки демонструє владна фракція ВО “Батьківщина”, не зважаючи на те, що на виборах 2015 року декларували підтримку цих питань.  

Розділ 2.  Поза Порядком денним.

Додатково досліджено кілька напрямків, що не були включені до Порядку денного НТЖ у 2015 році, але стали актуальними пізніше.

Запровадження системи електронних торгів ProZorro у допорогові закупівлі структурних підрозділів СМР та комунальних підприємств.

Протягом 2016 року кілька разів запроваджувалися/скасовувалися обов’язкові електронні торги по допорогових  (менше визначених законом як обов’язкові закупівлі товарів та послуг вартістю понад 200 тис.грн. та робіт понад 1,5 млн.грн.) закупівлях. Періодами діяла визначена радою обов’язкова допорогова планка у 50 тис.грн.

29.12.2016 за ініціативи фракції “Солідарність” із урахуванням пропозицій міського голови обов’язкові допороги остаточно скасовані (отримали статус рекомендації). Не підтримали ініціативу лише “Самопоміч” та “За Україну!”. Відтоді в більшості випадків розпорядники керуються виключно верхньою визначеною законом межою, іноді використовуючи т.зв. процедуру дроблення договорів з метою уникнення прозорих торгів.

28.03.2018 чергова спроба (ініціатива “Самопомочі”) повернути обов’язкові “допороги” (пропонувалася сума від 10 тис.грн.) провалилася – проти “Батьківщина” та “Опоблок”.

На діаграмах яскраво зображено як розпорядники виконують “рекомендацію” міської ради: конкурентні відкриті закупівлі на допорогових сумах займають від 0 до 12%.

Контроль за ефективним та економним використанням бюджетних коштів. Боротьба із використанням механізму “динамічної ціни” як одним із методів дерибану бюджету.

21.12.2017 пропозиція фракції “Солідарність” заборонити використання “динамічних цін” не пройшла. Категорично проти виступила партія влади ВО “Батьківщина”, решта переважно підтримали, але через низьку явку депутатів рішення не набрало необхідної кількості голосів.

Так, для прикладу лише на одному об’єкті каналізаційному колекторі Д.Коротченка – Кринична міський бюджет втратив 26 млн.грн.

Ще один приклад – стадіон Авангард, на реконструкцію якого до договірних 18 млн. та використаних 12-ти зі слів чиновників вже “не вистачає” ще 22-х.

Дотримання антикорупційного законодавства.

04.04.2018 міськрада відмовилася притягти до дисциплінарної відповідальності секретаря міськради, що визнаний судом винним у корупційному правопорушенні. Ініціатор – мер. Не підтримали фракція мера ВО “Батьківщина” та Опоблок.

“Євродвори”. Прозорі та зрозумілі принципи визначення черговості робіт.

Ще у 2016-му році на кількох засідання планово-бюджетної депутатської комісії керівнику УКБ надано завдання розробити Програму реконструкції із чітким визначенням черговості. До сього . У 2016-2017 близько 70% відремонтованих дворів припали на округи правлячої партії ВО “Батьківщина”

Імплементація освітньої реформи.

21.12.2017 ініціатива фракції “За Україну” щодо забезпечення достатнього фінансування програми “Нова українська школа” відхилена фракціями “Батькіщина”, “Самопоміч” та “Свобода”. Частково підтримана фракціями “Солідарність”, “За Україну”, “Опоблок”.

Того ж дня пропозицію фракції  щодо виділення коштів на капремонт приміщень шкіл схвалили депутати від “За Україну!” “Солідарності” та “Свобода”, але не підтримали “Батькіщина”, “Самопоміч” та “Опоблок”.

Запровадження реформи медицини.

В Сумах одна з найгірших по Україні ситуація із підготовкою до старту медичної реформи. На 01.04.2018 жодна лікарня міста технічно не була  готова до підписання декларацій із лікарями. Наприкінці місяця підписати декларацію можна лише в одному закладі (3-тя полікініка).

Ситуація із підтримкою ініціатив у розрізі фракцій міської ради аналогічна зазначеній вище: чим ближче партія до влади – тим менш прихильна вона до зміни діючої системи.

Перепони для ефективної та дієвої співпраці влади з громадськістю:

• небажання влади чути альтернативну точку зору;
• бачення в громадських активістах політичних опонентів;
• відстуність стартегічного підходу, комплексного бачення та системності;
• формалізм та імітація в пріоритеті над роботою на результат;
• низький рівень поітичної відповідальності, відсутність її персоніфікації;
• конфлікти інтересів – значна кількість чиновників серед депутатського корпусу;
• депутати далеко не завжди виконують функцію законодавчого органу – досить часто вони є статистами для легалізації рішень, прийнятих виконкомом;
• низький рівень експертності серед представників громадського сектору;
• небажання брати ініціативу та нести відповідальність;
• невміння та небажання об’єднуватися для досягнення мети.

Оскільки терміни реалізації в Порядку денному-2015 не були зазначені, хотілося б сподіватися, що до кінця каденції ситуація виправиться  – час до 2020-го ще є…

А ініціативна небайдужа громадськість нагадає про взяті зобов’язання і допоможе в межах повноважень та можливостей.

Розділ 3. Громадська участь.

Електронні петиції:

Протягом 2016-2017 років до електронної системи надійшло 968 петицій. Збір підписів тривав за 438. (55% звернень не допущено до голосування модератором). Підписано (набрали 250 голосів) 156. Підготовлено 3 проекти рішень сесії та 6 виконкому.

Наприкінці 2017 року громадськістю було звернуто увагу на значну кількість петицій, що не допускається до голосування та в ручному режимі відсіюється модератором. Проведена адвокаційна кампанія (звернення до міського голови, петиція, семінар, телевізійна програма) мала певні позитивні результати.

Так за 3,5 місяці 2018 (станом на 16.04) вже 118 петицій на підписі (із 164 поданих). Підписано 54. На виконкомі розглядалося 4 петиції, на сесіях – 2.

Тобто, відсоток петицій, що успішно пройшли модерацію, підвищився з 45% до 72%. Частка петицій, розглянутих на сесіях/виконкомах, залишається невисокою, але вона також зросла з 6% до 11%.

З чого слідує, що навіть на інструменти громадської участі потрібен громадський вплив, і що коли не опускати руки – поступово ситуацію змінити можливо.

За тематикою найбільше петицій подається з питань громадського транспорту та благоустрою міста.

Найпопулярнішими у підписантів були петиції, що стосуються закупівлі автобусів та тролейбусів, тарифів у маршрутках, облаштування зупинок, пішохідних переходів, велодоріжок.

Суттєво більше мінімально необхідних 250 голосів назбирали петиції щодо:

• відміни рішення виконкому про підвищення тарифу у маршрутках – 661 голос
• закупівлі автобусів зі 100% низькою підлогою – 629
• придбання 45 тролейбусів у 2018 році – 526
• скасування результатів конкурсу із розробки логотипу міста – 518
• контролю за завантаженістю та дотримання режиму руху маршрутками – 457
• закупівлі великих автобусів – 449
• освітлення пішохідних переходів – 357.

На сьогодні електронні петиції – найпопулярніший механізм громадської участі у місті Суми. Проте, його дієвість викликає багато питань. Основне завдання громадських інституцій – спільно з владою розробити шляхи ліквідації існуючих проблем у роботі даного інструменту.

Електронні пропозиції до бюджету

Ще один інстумент громадської участі стартував у Сумах наприкінці 2015 року.

До бюджету 2016 було подано 104 пропозиції. Згідно звіту Департаменту фінансів міськради враховано/частково враховано – 40, не враховано – 47, взято до уваги/надано роз’яснення – 17.

До бюджету 2017 подано 28 пропозиції. Згідно звіту Департаменту враховано/частково враховано – 11, не враховано – 14, надано роз’яснення – 3.

До бюджету 2018 подано 16 пропозиції. Згідно звіту Департаменту враховано/частково враховано – 5, не враховано – 5, взято до уваги – 6.

Тенденція до суттєвого зменшення участі громадськості у електронних консультаціях (у 7 разів 2018 до 2016) неприємно вражає. Одна із причин – відсутність інформаційної кампанії із повідомленням про таку можливість та закликом долучатися до подання пропозицій.

Бюджет участі (партиципаторний бюджет)

Вперше механізм стартував у Сумах в 2016 році. Подано 59 проектів.  Обрано, та частково реалізовано 17. Профінансовано в міському бюджеті 2017 року 5 млн.грн.

В бюджеті 2018 вже виділено 9 млн на ініціативи містян. Реалізовуватимуться 18 обраних із 51 поданих сум’янами проектів.

Місцеві ініціативи

Це ще один із механізмів громадської участі, що може бути використаний містянами з метою впливу на діяльність місцевої влади, проте не користується популярністю містян. Протягом 2016-2017 не було жодної ініціативи.

Дуже важливо, щоб містяни розуміли, що використовуючи інструменти громадської участі вони можуть впливати на життєдіяльність міста, не лише сліпо покладаючись на можновладців. Громадська активність може не обмежуватися походом на виборчу дільницю раз на кілька років.

Свідомий громадянин розуміє, що місто – це наш спільний дім, який збудований та функціонує за рахунок нашої спільної діяльності та сплачених кожним із нас податків.  І йому не байдуже, що робиться навколо – він намагається брати ініціативу та впливати на ситуацію.

Так, далеко не завжди досвід громадської участі успішний, але позитивні приклади є, і вони надихають на подальші  звершення.

Ми можемо впливати на результат! Нам не байдуже!

Бо НАМ ТУТ ЖИТИ!